Вікторина
зі ЗМІстом

Звісно, газети, журнали й телевізор – це, скажімо так, класика. Однак врахуйте: друкувати газету чи журнал – доволі дорого. А телеканал – це вже ну дуже не дешеве задоволення. Тому серед друкованих видань, а особливо серед телеканалів небагато цілком незалежних. Більшість належить бізнесменам і політикам (часто – два в одному), зацікавленим просувати свої інтереси. Це не означає, що телеканалам, газетам чи журналам не можна вірити, просто варто з’ясувати, хто власник і хто «замовляє музику».

Довіряти знайомим, друзям і родичам можна і треба! Однак якщо вони самі не знають, що переказують вам новини, отримані з неякісних джерел, неправдиві або перекручені повідомлення? А ще не забуваймо про ефект зіпсованого телефону, який може цілковито змінити зміст. Якісні та відповідальні медіа професійно працюють з інформацією: перевіряють факти, шукають експертні коментарі, показують повну картину. Тому знайти медіа, якому можна довіряти, – це розумно й корисно.

Це правильно! Довіряти можна медіа, які ретельно та професійно працюють із фактами та коментарями, вміють відокремлювати головне від другорядного, передусім дбають про інтереси своїх глядачів, слухачів і читачів, а не про інтереси інвесторів, власників, влади або тих, хто розміщує у них рекламу. Такі медіа є, хоча їх, на жаль, поки що не більшість в Україні.

Професійні медіа відповідальні за те, що повідомляють. А хто відповідальний за повідомлення анонімних телеграм-каналів? Або фейсбук-експертів, які завтра витруть свій допис і вдаватимуть, що його ніколи не існувало? Тому якщо шукаєте медіа, якому можна довіряти, то переконайтесь, що журналісти в його команді мають хорошу репутацію, що воно не належить олігарху чи політику й уже давно працює на медіаринку.

Авжеж! Професійні журналісти дотримуються стандартів і дбають, щоб їхні матеріали були якісними, адже вони відповідальні перед аудиторією. До того ж бути чесними від медіа вимагає закон. Роботу блогерів не регулюють жодні професійні правили чи закони. Вони можуть свідомо маніпулювати, поширювати приховану рекламу або просто не повідомити своїм глядачам, слухачам і читачам щось важливе. Звичайно, не всі так чинять, але відрізнити, хто з блогерів відповідальний і принциповий, не так легко, як оцінити, чи дотримується медійних стандартів.

Блогери теж можуть переказувати новини з офіційних джерел. Однак журналісти відповідальні перед своєю аудиторією за те, щоб показувати повну картину: перевіряти факти, шукати експертні коментарі, знаходити відповіді на запитання. До того ж дотримання стандартів у медійних матеріалах можна досить просто оцінити, а ось у випадку блогера вам доведеться, найімовірніше, покладатися на інтуїцію.

Ви справді можете вибирати, читати новини в інстаграмі чи в газеті. Однак інстаграм не може замінити якісного медіа, адже в соцмережах новини розповідають люди, які не відповідають за повноту, правдивість, різнобічність та якість свого продукту. Головне для них, щоб їхні пости чи ролики подобались аудиторії. А от журналісти відповідальні перед своєю аудиторією за те, щоб показувати повну картину: перевіряти факти, шукати експертні коментарі, знаходити відповіді на запитання.

Насправді сучасні медіа можуть бути ого-го якими інноваційними і просунутими. А головне, що журналісти відповідальні перед своєю аудиторією за те, щоб показувати повну картину: перевіряти факти, шукати експертні коментарі, знаходити відповіді на запитання. Про блогерів цього не скажеш: вони можуть просто промовчати на якусь важливу тему, і ніхто їх не засудить, або розповідати якусь неперевірену інформацію.

На жаль, велика компанія – не гарантія якісної журналістики. Якраз великі медіа, у яких працюють сотні або й тисячі людей, часто належать олігархам, які використовують їх як інструмент впливу на суспільство або щоб просунути свої інтереси. Приклад – великі центральні телеканали: саме вони часто розповідають не чесні новини, а те, що вигідно олігархам.

Якщо більшість новин у медіа в дусі «Шок! Скандал! Сенсація!», то це свідчить, що воно намагається привернути вашу увагу, а також вишукує не найважливіші новини, а найскандальніші. Придивіться до цих новин, і ви побачите, що багато з них перебільшені або навіть висмоктані з пальця. Справді важливі новини далеко не завжди сенсаційні (а бувають навіть і трохи нудні). Журналісти, які їх готують, можливо, не такі знамениті, ніж продавці сенсацій, але вірити варто саме їм.

Не всі чесні журналісти – зірки. Знаменитими часто стають саме ті, хто женеться за сенсаціями. Часто на імена професійних і чесних журналістів не натрапиш на великих телеканалах чи в безкоштовних газетах, проте їх дуже поважають у журналістському середовищі. Проведіть власне невелике дослідження: пошукайте тих, хто займається розслідуваннями, отримує премії за досягнення у журналістиці та має хорошу репутацію.

Правильно! Серед журналістів є чимало професіоналів, які відповідально ставляться до стандартів і дбають насамперед про інтереси слухачів, читачів і глядачів. Вони не обов’язково суперзірки, але саме їм варто довіряти. Проведіть власне невелике дослідження: пошукайте тих, хто займається розслідуваннями, отримує премії за досягнення у журналістиці та має хорошу репутацію.

Не варто поспішати! Такі повідомлення часто приходять від людей, які зламали чиюсь сторінку та розсилають шкідливі посилання. Ви натиснете на них, і вірус украде ваші дані, а може, навіть гроші з рахунку. Тому краще перепитати, а ще краще – зателефонувати.

Справді, краще перепитати! Такі повідомлення часто приходять від людей, які зламали чиюсь сторінку та розсилають шкідливі посилання. Ви натиснете на них, і вірус украде ваші дані, а може, навіть гроші з рахунку. Тому краще перепитати, а ще краще – зателефонувати.

Ну, це занадто! :) Це справді можливо – такі повідомлення часто приходять від людей, які зламали чиюсь сторінку та розсилають шкідливі посилання. Ви натиснете на них, і вірус украде ваші дані, а може, навіть гроші з рахунку. Але є велика ймовірність, що людина просто скинула вам дотепний ролик. Тому краще запитати, що це за посилання, а якщо маєте якісь сумніви – зателефонуйте.

Справді, таке повідомлення може прийти й від шахраїв. Але можливо, що ваш друг чи знайомий просто хоче поділитися з вами чимось важливим. Тому краще перепитати, що там таке, а ще краще – зателефонувати.

Якщо так буде, то медіа працюватимуть в інтересах певних людей при владі, а не в інтересах своїх глядачів, читачів та слухачів. Так уже бувало в нашій історії – нічого хорошого з цього не вийшло. Медіа стають інструментами політиків і працюють так, як їм вигідно. Найкраще, коли медіа заробляє саме на себе: реклама, продаж матеріалів, пожертви читачів або ґранти.

У такому разі медіа працюють в інтересах свого власника, а не глядачів, читачів та слухачів. Таких медіа в Україні дуже багато. Іі саме вони поширюють найбільше неправдивих, перекручених, токсичних новин або реклами, замаскованої під новини. Найкраще, коли медіа заробляє саме на себе: реклама, продаж матеріалів, пожертви читачів або ґранти.

Це правильно! Найкраще, коли медіа заробляє саме на себе: реклама, продаж матеріалів, пожертви читачів або ґранти. Тоді воно працює в інтересах своїх глядачів, слухачів або читачів, а не власників чи держави.

Ще б пак! Журналісти теж хочуть їсти й мають годувати своїх дітей :) Крім того, робити якісне медіа – це досить дорого. Наприклад, телебачення – це техніка, знімання, студія, поширення сигналу й ще багато іншого. Тому якісну журналістику неможливо творити безкоштовно.

Ні, реклама – це нормально. Медіа повинні на щось жити, і саме рекламні оголошення – одне з головних джерел їхніх доходів. Однак важливо, щоб реклама була відокремлена від журналістських матеріалів, мала відповідну позначку, щоб її не маскували. Якщо журналіст приховує рекламне повідомлення у своєму матеріалі, це точно є порушенням професійних стандартів і етичних принципів.

Так, реклама чи антиреклама, замаскована під журналістські матеріали, – це жорстке порушення професійних стандартів і етичних принципів. Журналісти називають приховану рекламу «джинсою». За легендою, це тому, що якійсь редакції заплатили за такі матеріали джинсами. Важливо вміти розпізнавати приховану рекламу й не довіряти медіа, які так чинять.

Багатьом не подобається лайка, але якщо це цитата, то буває, що з пісні слів не викинеш. Цитувати лайку журналістські стандарти не забороняють.

Покликатись на неназвані джерела – не дуже добре для медіа, і професійні журналісти стараються цього уникати завжди, коли це можливо. Медіа роблять це за кількох умов. По-перше, якщо вони точно впевнені, що інформація, яку отримали, правдива. По-друге, якщо знають, що джерелу загрожує серйозна небезпека, якщо воно стане відомим. По-третє, вони точно знають, хто ця людина, і впевнені, що їй можна довіряти. У таких випадках подання фактів із посиланням на анонімне джерело – цілком у межах журналістських стандартів.

Виховання – важливе, але це лише частина картини. Таке явище називають «інформаційною бульбашкою». Ми схильні довіряти джерелам та іншим людям, які говорять те, з чим ми погоджуємось. Поступово ми добираємо собі саме таке коло друзів і такі джерела інформації. Та ще й «розумні» алгоритми соцмереж допомагають формувати «бульбашку», показуючи матеріали, схожі на ті, які нам зазвичай подобаються. У результаті ми бачимо тільки те, що нам приємно, – і це досить небезпечно, бо не знаємо, що є за межами «бульбашки».

Можливо, але це не головне. Таке явище називають «інформаційною бульбашкою». Ми схильні довіряти джерелам та іншим людям, які говорять те, з чим ми погоджуємось. Поступово ми добираємо собі саме таке коло друзів і такі джерела інформації. Та ще й «розумні» алгоритми соцмереж допомагають формувати «бульбашку», показуючи матеріали, схожі на ті, які нам зазвичай подобаються. У результаті ми бачимо тільки те, що нам приємно, – і це досить небезпечно, бо не знаємо, що є за межами «бульбашки».

Точно! Це явище називають «інформаційною бульбашкою». Ми схильні довіряти джерелам та іншим людям, які говорять те, з чим ми погоджуємось. Поступово ми добираємо собі саме таке коло друзів і такі джерела інформації. Та ще й «розумні» алгоритми соцмереж допомагають формувати «бульбашку», показуючи матеріали, схожі на ті, які нам зазвичай подобаються. У результаті ми бачимо тільки те, що нам приємно, – і це досить небезпечно, бо не знаємо, що є за межами «бульбашки».

Це самовпевнено! :) Можливо, хтось із них – не такий розумний, як ви, а хтось – розумніший за вас, але це не головна причина. Таке явище називають «інформаційною бульбашкою». Ми схильні довіряти джерелам та іншим людям, які говорять те, з чим ми погоджуємось. Поступово ми добираємо собі саме таке коло друзів і такі джерела інформації. Та ще й «розумні» алгоритми соцмереж допомагають формувати «бульбашку», показуючи матеріали, схожі на ті, які нам зазвичай подобаються. У результаті ми бачимо тільки те, що нам приємно, – і це досить небезпечно, бо не знаємо, що є за межами «бульбашки».

Ні-ні, зовсім не обов’язково бути журналістом, щоб відрізняти якісну інформацію від неякісної. Потрібно знати стандарти журналістики: Оперативність – новини повідомляють якнайшвидше, без затримки; Точність – факти перевірені, цитати не перекручені; Повнота – у матеріалі є все, що потрібно, щоб зрозуміти його суть; Достовірність – у матеріалі є посилання на джерела всіх важливих фактів; Відокремлення фактів від коментарів – усі факти нейтральні, всі оцінки зрозуміло чиї; Баланс думок – якщо йдеться про конфлікт, слово надають усім його сторонам; Простота – текст написаний або озвучений зрозумілою, людською мовою. Оцініть матеріал за цими ознаками й розумітимете, чи з ним усе гаразд. Також варто з’ясувати, яке медіа опублікувало цю новину, кому воно належить.

Так, це правильна відповідь! Стандарти журналістики прості та зрозумілі кожному. Потрібно знати їх: Оперативність – новини повідомляють якнайшвидше, без затримки; Точність – факти перевірені, цитати не перекручені; Повнота – у матеріалі є все, що потрібно, щоб зрозуміти його суть; Достовірність – у матеріалі є посилання на джерела всіх важливих фактів; Відокремлення фактів від коментарів – усі факти нейтральні, всі оцінки зрозуміло чиї; Баланс думок – якщо йдеться про конфлікт, слово надають усім його сторонам; Простота – текст написаний або озвучений зрозумілою, людською мовою. Оцініть матеріал за цими ознаками й розумітимете, чи з ним усе гаразд.

Не всі експерти однаково експертні :) І в матеріалі з коментарем експертів також може бути неправда чи перекручення. Насамперед варто перевірити, чи дотримані в матеріалі стандарти журналістики: Оперативність – новини повідомляють якнайшвидше, без затримки; Точність – факти перевірені, цитати не перекручені; Повнота – у матеріалі є все, що потрібно, щоб зрозуміти його суть; Достовірність – у матеріалі є посилання на джерела всіх важливих фактів; Відокремлення фактів від коментарів – усі факти нейтральні, всі оцінки зрозуміло чиї; Баланс думок – якщо йдеться про конфлікт, слово надають усім його сторонам; Простота – текст написаний або озвучений зрозумілою, людською мовою. Оцініть матеріал за цими ознаками й розумітимете, чи з ним усе гаразд. Також варто з’ясувати, яке медіа опублікувало цю новину, кому воно належить.

Кожна людина, навіть дуже розумна й авторитетна, може поширити неякісну чи неправдиву новину. Тому потрібно оцінити її самотужки. Насамперед варто перевірити, чи дотримані в матеріалі стандарти журналістики: Оперативність – новини повідомляють якнайшвидше, без затримки; Точність – факти перевірені, цитати не перекручені; Повнота – у матеріалі є все, що потрібно, аби зрозуміти його суть; Достовірність – у матеріалі є посилання на джерела всіх важливих фактів; Відокремлення фактів від коментарів – усі факти нейтральні, всі оцінки зрозуміло чиї; Баланс думок – якщо йдеться про конфлікт, слово надають усім його сторонам; Простота – текст написаний або озвучений зрозумілою, людською мовою. Оцініть матеріал за цими ознаками й розумітимете, чи з ним усе гаразд. Також варто з’ясувати, яке медіа опублікувало цю новину, кому воно належить.

«Більш-менш» не досить. Тільки якщо в повідомленні є відповіді на всі ці запитання: «Де?», «Хто?», «Коли?», «Що?», «Як?» і «Чому?», то його можна вважати досить повним. Потрібно, щоб після прочитання новини у вас не залишалось відкритих запитань.

Експертна думка часто покращує новину, але не завжди гарантує повноту. Тільки якщо в повідомленні є відповіді на всі ці запитання: «Де?», «Хто?», «Коли?», «Що?», «Як?» і «Чому?», то його можна вважати повним. Потрібно, щоб після прочитання новини у вас не залишалось відкритих запитань.

Правильно! Це так зване правило 6W (від англійських «Where?», «Who?», «When?», «What?», «How?», «Why?»). Потрібно, щоб після прочитання новини у вас не залишалось відкритих запитань.

Обсяг – не головне. Іноді для новини вистачає і трьох речень, а іноді сторінки замало. Тільки якщо в повідомленні є відповіді на всі ці запитання: «Де?», «Хто?», «Коли?», «Що?», «Як?» і «Чому?», то його можна вважати повним. Потрібно, щоб після прочитання новини у вас не залишалось відкритих запитань.

Саме так! Відрізняти якісну інформацію від непотребу, брехні, перекручень або прихованої реклами; вміти перевірити інформацію та зіставити повідомлення різних джерел; не піддаватися хитрощам медіа, які намагаються викликати у вас емоції чи нав’язати певну думку – все це медіаграмотність. Без неї ніяк!

Ні, це звичайна грамотність (яка теж, звісно, дуже важлива). Відрізняти якісну інформацію від непотребу, брехні, перекручень або прихованої реклами; вміти перевірити інформацію та зіставити повідомлення різних джерел; не піддаватися хитрощам медіа, які намагаються викликати у вас емоції чи нав’язати певну думку – ось що таке медіаграмотність. Без неї ніяк!

На жаль, не досить мати доступ до якісних ЗМІ, хоча це також дуже важливо. Відрізняти якісну інформацію від непотребу, брехні, перекручень або прихованої реклами; вміти перевірити інформацію та зіставити повідомлення різних джерел; не піддаватися хитрощам медіа, які намагаються викликати у вас емоції чи нав’язати певну думку – все це медіаграмотність. Без неї ніяк!

Це дуже важливо й корисно, але не панацея від інформаційних загроз. Відрізняти якісну інформацію від непотребу, брехні, перекручень або прихованої реклами; вміти перевірити інформацію та зіставити повідомлення різних джерел; не піддаватися хитрощам медіа, які намагаються викликати у вас емоції чи нав’язати певну думку – все це медіаграмотність. Без неї ніяк!

Та ще й як змінила! Якщо раніше люди могли дізнатись новини лише з однієї-двох газет та чи стількох же телеканалів, то тепер завдяки соцмережам кожна людина перетворилась на ЗМІ! Варто кожному з нас написати щось у соцмережах, натиснути кнопку «опублікувати» – і це повідомлення побачать десятки, сотні, тисячі, а то й мільйони. А великі блогери можуть навіть конкурувати за аудиторію з цілими медіа! «То це ж добре» – можете сказати ви. З одного боку, так, адже кожна людина має шанс бути почутою та знайти своїх однодумців. З іншого – ця людина може необачно чи навмисно поширювати неправду, і тут вже нема нічого хорошого. Натомість справжні ЗМІ хоч і втратили монополію на новини, та залишились єдиними, чий професійний обов’язок – постачати перевірену, якісну та достовірну інформацію.

А от і ні. Навіть навпаки, тепер ЗМІ стали ще потрібнішими, ніж були раніше! У наш час завдяки соцмережам кожна людина перетворилась на засіб масової інформації. Варто кожному з нас написати щось у соцмережах, натиснути кнопку «опублікувати» – і це повідомлення побачать десятки, сотні, тисячі, а то й мільйони. А великі блогери можуть навіть конкурувати за аудиторію з медіа! «То це ж добре» – можете сказати ви. З одного боку, так, адже кожна людина має шанс бути почутою та знайти своїх однодумців. З іншого – ця людина може необачно чи навмисно поширювати неправду, і тут вже нічого хорошого. Натомість справжні ЗМІ хоч і втратили монополію на новини, та залишились єдиними, чий професійний обов’язок – постачати перевірену, якісну та достовірну інформацію.

Скажемо більше – не один, а сотні, тисячі й мільйони. Тепер кожна людина на планеті, яка зареєстрована в соцмережах, може стати справжнім засобом масової інформації! Варто нам написати щось у соцмережі, натиснути кнопку «опублікувати» – і це повідомлення побачить безліч людей. А великі блогери можуть навіть конкурувати за розміром аудиторії з медіа! «То це ж добре» – можете сказати ви. З одного боку, так, адже кожна людина має шанс бути почутою та знайти своїх однодумців. З іншого – ця людина може з необачності чи навмисно поширювати неправду, і тут вже нема нічого хорошого. Натомість справжні ЗМІ хоч і втратили монополію на новини, та залишились єдиними, чий професійний обов’язок – постачати перевірену, якісну та достовірну інформацію.

Ви маєте рацію! Якщо раніше люди могли дізнатись новини лише з однієї-двох газет та чи стількох же телеканалів, то тепер завдяки соцмережам кожна людина перетворилась на ЗМІ! Тепер варто кожному з нас написати щось у соцмережах, натиснути кнопку «опублікувати» – і це повідомлення побачать десятки, сотні, тисячі, а то й мільйони. А великі блогери можуть навіть конкурувати за аудиторію з медіа! «То це ж добре» – можете сказати ви. З одного боку, так, адже кожна людина має шанс бути почутою та знайти своїх однодумців. З іншого – ця людина може необачно чи навмисно поширювати неправду, і тут вже нема нічого хорошого. Натомість справжні ЗМІ хоч і втратили монополію на новини, та залишились єдиними, чий професійний обов’язок – постачати перевірену, якісну та достовірну інформацію.

У заголовку дійсно має бути викладена основна інформація. Але спочатку важливо пересвідчитись, чи відповідає назва новини її тексту всередині. Як? Перше, що має насторожити, – дуже емоційний та маніпулятивний заголовок. У журналістиці таке явище називається «клікбейт» – не надто професійні журналісти вигадують такі заголовки, щоб привернути увагу. Доволі часто зміст заголовку дуже викривлює те, про що йдеться у самій новині. Тому щоб ухвалити зважене рішення, треба прочитати всю новину, дізнатись деталі, а потім пошукати інформацію про це в інших джерелах. А ще краще – у першоджерелах, наприклад, у цьому випадку на офіційному сайті Міністерства освіти.

Перш ніж довіряти заголовку, а тим паче ділитися новиною з іншими, варто пересвідчитись, що все це правда. Як? Перше, що має насторожити, – дуже емоційний та маніпулятивний заголовок. У журналістиці таке явище називається «клікбейт» – не надто професійні журналісти вигадують такі заголовки, щоб привернути увагу. Доволі часто зміст заголовку дуже викривлює те, про що йдеться у самій новині. Тому щоб ухвалити зважене рішення, треба прочитати всю новину, дізнатись деталі, а потім пошукати інформацію про це в інших джерелах. А ще краще – у першоджерелах, наприклад, у цьому випадку на офіційному сайті Міністерства освіти. Якщо новина пройшла вашу сувору перевірку, то можете сміливо ділитись нею!

Висловлювати свою позицію щодо викладеного в новині – означає порушувати журналістські стандарти. Але це не єдине порушення у цьому випадку. Важливо звернути увагу на те, що заголовок дуже емоційний та маніпулятивний. А це в журналістиці називається «клікбейт» – не надто професійні журналісти вигадують такі заголовки, щоб привернути увагу. Доволі часто зміст заголовку дуже викривлює те, про що йдеться у самій новині. Тому щоб ухвалити зважене рішення, треба прочитати всю новину. Там ви, найімовірніше, і знайдете потрібні деталі. А потім пошукати інформацію про це в інших джерелах, а ще краще – у першоджерелах, наприклад, у цьому випадку на офіційному сайті Міністерства освіти. Про результати перевірки можете сміливо написати в тих же коментарях – купу лайків гарантуємо!

Так! Це абсолютно правильно. Такий заголовок у журналістиці називають «клікбейтом» – тобто заголовком, який придумують, щоб привернути увагу, і який може навіть не збігатися з текстом новини. А це – непрофесійно. Щоб ухвалити зважене рішення, треба прочитати всю новину, а потім пошукати інформацію про це в інших джерелах, а ще краще – у першоджерелах, наприклад, у цьому випадку на офіційному сайті Міністерства освіти. Готово, перевірку пройдено!

Тиснемо вашу розумну руку! Ви могли помітити, що на деяких сайтах тільки-но хочеш прочитати певну статтю чи новину, як виринає запрошення заплатити за передплату. Чому це так? Все просто, лише уявіть, як багато зусиль має докласти журналіст, щоб написати якісну новину. Потрібно поїхати на місце події, опитати очевидців, взяти коментарі у причетних, зробити якісні фотографії, перевірити факти, а потім спільно з командою випустити її для вас на сайті. Що вже казати про складніші за новину формати, наприклад, розслідування – це титанічна праця! Як будь-яка якісна чесна робота, вона не може бути безкоштовною. Коли ви оформлюєте передплату на медіа – виграють одразу обидві сторони. Ви маєте можливість читати справді якісні достовірні матеріали без крикливих заголовків та маніпуляцій, а медіа має змогу існувати далі, платити зарплати журналістам та робити для вас свої матеріали ще кращими.

Деякі сайти дійсно можуть вдавати із себе хороші, але за першої-ліпшої нагоди намагаються витягнути ваші дані і гроші. Та це лише шахраї, яких потрібно уважно перевіряти, аби не втрапити на гачок. Але як щодо справді якісних медіа з хорошою репутацією? Чого це вони вирішили показувати вам свої матеріали, лише якщо оформите передплату? Все дуже просто! Лише уявіть, як багато зусиль має докласти журналіст, щоб написати якісну новину. Потрібно поїхати на місце події, опитати очевидців, взяти коментарі у причетних, зробити якісні фотографії, перевірити факти, а потім спільно з командою випустити новину для вас на сайті. Що вже казати про складніші за новину формати, наприклад, розслідування – це титанічна праця! Як будь-яка якісна чесна робота, вона не може бути безкоштовною. Коли ви оформлюєте передплату на медіа – виграють одразу обидві сторони. Ви маєте можливість читати справді якісні достовірні матеріали без крикливих заголовків та маніпуляцій, а медіа має змогу існувати далі, платити зарплати журналістам та робити для вас свої матеріали ще кращими.

Як каже народна мудрість, безкоштовний сир лише в мишоловці. Справді якісна інформація не може бути безкоштовною. Лише уявіть, як багато зусиль має докласти журналіст, щоб написати якісну новину. Потрібно поїхати на місце події, опитати очевидців, взяти коментарі у причетних, зробити якісні фотографії, перевірити факти, а потім спільно з командою випустити новину для вас на сайті. Що вже казати про складніші за новину формати, наприклад, розслідування – це титанічна праця! Коли ви оформлюєте передплату на медіа – виграють одразу обидві сторони. Ви маєте можливість читати справді якісні достовірні матеріали без крикливих заголовків та маніпуляцій, а медіа має змогу існувати далі, платити зарплати журналістам та робити для вас свої матеріали ще кращими.

Це – не єдиний спосіб заробляти для ЗМІ, є ще ґранти, різноманітні сервіси, реклама (але обов’язково з позначкою) та інші. Але варто сказати, що передплата – один із найкращих! Тому що в такому разі журналістам за їхню роботу платять не олігархи, а ви, а отже, журналісти стараються саме для вас. Як і будь-яка якісна робота, журналістська робота не може бути безкоштовною. Лише уявіть, як багато зусиль має докласти журналіст, щоб написати якісну новину. Потрібно поїхати на місце події, опитати очевидців, взяти коментарі у причетних, зробити якісні фотографії, перевірити факти, а потім спільно з командою випустити новину для вас на сайті. Що вже казати про складніші за новину формати, наприклад, розслідування – це титанічна праця! Коли ви оформлюєте передплату на медіа, то виграють одразу обидві сторони. Ви маєте можливість читати справді якісні достовірні матеріали без крикливих заголовків та маніпуляцій, а медіа має змогу існувати далі, платити зарплати журналістам та робити для вас свої матеріали ще кращими.

А тепер пригадайте, де саме ви читаєте про те, що сказали чи зробили політики і що це взагалі означає? Правильно, у медіа! Часто важливо не стільки те, що говорять самі політики, скільки те, як медіа подають нам цю інформацію. Адже будь-яке політичне рішення можна і покритикувати, і розхвалити – а все для того, щоб зманіпулювати думкою громадян. Так чинять нечесні медіа, які діють в інтересах політиків чи олігархів. Тому й важливо обирати незалежні ЗМІ – вони подають інформацію збалансовано й керуються не чиїмись інтересами, а високими журналістськими стандартами. Від того, наскільки свідомо ми обираємо джерела інформації для себе, залежить те, наскільки об’єктивним буде наше уявлення про події у країні й наскільки правильними будуть наші рішення.

А тепер подумайте, де ваші друзі та родичі беруть ту інформацію, яку повідомляють вам? Правильно, у медіа! А от у яких саме – це вже питання. Нечесні медіа можуть маніпулювати думкою громадян в інтересах політиків, олігархів чи бізнесменів, які їх утримують. Саме тому й важливо обирати незалежні ЗМІ – вони подають інформацію збалансовано й керуються не чиїмись інтересами, а високими журналістськими стандартами. Від того, наскільки свідомо ми обираємо джерела інформації для себе, залежить те, наскільки об’єктивним буде наше уявлення про події у країні й наскільки правильними будуть наші рішення. Читайте лише якісні авторитетні ЗМІ й радьте їх родичам та друзям!

В точку! Лише подумайте, де ви, ваші друзі, родичі, колеги та загалом усі в країні дізнаються про деякі події? Авжеж, у ЗМІ. Але часто важливо не стільки те, ЩО повідомляють ЗМІ, скільки те, ЯК вони подають нам цю інформацію. Адже будь-яку тему можна висвітлити і позитивно, і негативно – а все для того, щоб зманіпулювати думкою громадян. Так чинять нечесні медіа, які діють в інтересах політиків чи олігархів. Саме тому й важливо обирати незалежні ЗМІ – вони подають інформацію збалансовано й керуються не чиїмись інтересами, а високими журналістськими стандартами. Від того, наскільки свідомо ми обираємо джерела інформації для себе, залежить те, наскільки об’єктивним буде наше уявлення про події у країні й наскільки правильними будуть наші рішення.

В одному ви маєте рацію: люди дійсно можуть сидіти там годинами. Однак соцмережі – лише канал постачання інформації, а от ЯКУ інформацію постачати й головне ЯК її подавати – вирішують саме ЗМІ! Адже будь-яку тему можна висвітлити і позитивно, і негативно – а все для того, щоб зманіпулювати думкою громадян. Так чинять нечесні медіа, які діють в інтересах політиків чи олігархів. Саме тому й важливо обирати незалежні ЗМІ – вони подають інформацію збалансовано й керуються не чиїмись інтересами, а високими журналістськими стандартами. Від того, наскільки свідомо ми обираємо джерела інформації для себе, залежить те, наскільки об’єктивним буде наше уявлення про події у країні й наскільки правильними будуть наші рішення.

Медіа прямо й дуже конкретно можуть вплинути на життя країни. Публікації у медіа неодноразово ставали каталізаторами реформ, революцій, зміни влади та інших серйозних, важливих та цілком конкретних результатів. От вам хоч би й нещодавній приклад: через розслідування журналістів програми «Схеми» та видання «Слідство.Інфо» у грудні 2021 року міністр внутрішніх справ України був змушений звільнити свого заступника. І саме завдяки тому, що в Україні є якісні видання, які працюють задля інтересів суспільства, нам вдається боротися з несправедливістю і корупцією. Тому важливо й надалі підтримувати та захищати якісну пресу, адже вона стає двигуном змін у суспільстві.

А от і ні. Інколи медіа ще називають «четвертою владою», бо саме вони можуть впливати на дії політиків та на все життя у країні. Публікації в медіа неодноразово ставали каталізаторами реформ, революцій, зміни влади й інших серйозних, важливих та цілком конкретних результатів. От вам хоч би й нещодавній приклад: через розслідування журналістів програми «Схеми» та видання «Слідство.Інфо» у грудні 2021 року міністр внутрішніх справ України був змушений звільнити свого заступника. І саме завдяки тому, що в Україні є якісні видання, які працюють задля інтересів суспільства, нам вдається боротися з несправедливістю і корупцією. Тому важливо й надалі підтримувати та захищати якісну пресу, адже вона стає двигуном змін у суспільстві.

Залежить, про що пишуть. Слово недарма називають потужною зброєю. Воно може докорінно змінити хід подій. Публікації у медіа неодноразово ставали каталізаторами реформ, революцій, зміни влади та інших серйозних, важливих та цілком конкретних результатів. От вам хоч би й нещодавній приклад: через розслідування журналістів програми «Схеми» та видання «Слідство.Інфо» у грудні 2021 року міністр внутрішніх справ України був змушений звільнити свого заступника. І саме завдяки тому, що в Україні є якісні видання, які працюють задля інтересів суспільства, нам вдається боротися з несправедливістю і корупцією. Тому важливо й надалі підтримувати та захищати якісну пресу, адже вона стає двигуном змін у суспільстві.

Так! Публікації у медіа неодноразово ставали каталізаторами реформ, революцій, зміни влади та інших серйозних, важливих та цілком конкретних результатів. От вам хоч би й нещодавній приклад: через розслідування журналістів програми «Схеми» та видання «Слідство.Інфо» у грудні 2021 року міністр внутрішніх справ України був змушений звільнити свого заступника. І саме завдяки тому, що в Україні є якісні видання, які працюють задля інтересів суспільства, нам вдається боротися з несправедливістю і корупцією. Тому важливо й надалі підтримувати та захищати якісну пресу, адже вона стає двигуном змін у суспільстві.